Закон України "Про адміністративні послуги"

Верховна Рада України ухвалила Закон "Про адміністративні послуги".

Закон України "Про адміністративні послуги" (далі – Закон) розроблено з метою створення доступних та зручних умов для реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб щодо отримання адміністративних послуг, запобігання проявам корупції під час надання адміністративних послуг.

Завданнями Закону є визначення основних засад діяльності суб'єктів надання адміністративних послуг, прав і обов'язків фізичних та юридичних осіб щодо отримання адміністративних послуг.

Законом пропонується:

визначити поняття адміністративна послуга та принципів її надання, суб'єкта надання адміністративної послуги, засад його діяльності, обов'язків адміністративного органу, в тому числі, щодо забезпечення права одержувачів адміністративних послуг на одержання повної та достовірної інформації про порядок та строк надання адміністративної послуги;

встановити, що лише законом визначається вичерпний перелік адміністративних послуг;

встановити заборону делегування суб'єктам господарювання повноважень з надання адміністративних послуг. При цьому передбачається можливість делегування у разі якщо це передбачено законом таких повноважень лише бюджетним установам, що перебувають у сфері управління відповідних адміністративних органів;

встановити заборону адміністративним органам (крім бюджетних установ, яким відповідно до закону делеговано повноваження з надання адміністративної послуги) надавати платні господарські послуги;

визначити критерії, за якими встановлюється розмір плати за послуги, порядок встановлення плати за надання адміністративних послуг;

запровадити порядок, за яким фізична особа має право на отримання адміністративної послуги у відповідному адміністративному органі чи центрі з надання адміністративних послуг, незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування такої особи, а оплата повної вартості платної адміністративної послуги здійснюється одноразово за весь комплекс робіт;

передбачити надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг;

запровадити інститут адміністратора центру надання адміністративних послуг;

визначити механізм взаємодії центрів надання адміністративних послуг з адміністративними органами;

функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг;

надання адміністративних послуг шляхом використання засобів телекомунікації  під час надання адміністративних послуг;

передбачити персональну відповідальність за виконання вимог цього Закону на керівників адміністративних органів, посадових і службових осіб, які уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги, та  на адміністраторів.

Прийняття Закону України "Про адміністративні послуги" сприятиме впорядкуванню та подальшому розвитку системи надання адміністративних послуг на чітко визначених правових засадах, що дозволить забезпечити потреби споживачів адміністративних послуг, захист гарантованих та охоронюваних законом їх прав та інтересів.

 

 

Закон УкраЇни

Про адміністративні послуги

___________________________

Цей Закон спрямований на створення доступних та зручних умов для реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб щодо отримання адміністративних послуг.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

адміністративна послуга – прийняття згідно із законом за зверненням фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання нею визначених законом обов'язків;

адміністративний орган – орган виконавчої влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, посадова чи службова особа такого органу, комісія, палата, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги, а також бюджетна установа, що належить до сфери управління відповідного органу, якій згідно із законом делеговано повноваження з надання адміністративних послуг;

адміністративний акт – рішення (ліцензія, дозвіл, висновок, свідоцтво, відмітка в документі, витяг з реєстру тощо) індивідуальної дії, прийняте відповідно до закону адміністративним органом на підставі звернення фізичної або юридичної особи та спрямоване на набуття, зміну чи припинення прав та обов'язків такої особи;

собівартість адміністративної послуги – виражені в грошовій формі витрати адміністративного органу, безпосередньо пов'язані з наданням адміністративної послуги;

центр надання адміністративних послуг – робочий орган міської ради (її виконавчого органу) міста районного (крім міст – районних центрів), обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій (міський центр), районної, районної у містах Києві, Севастополі державної адміністрації (районний центр, районний у містах Києві, Севастополі центр), обласної державної адміністрації (обласний центр), до якого можна звернутися за отриманням і через який можна отримати адміністративні послуги за  принципом "єдиного вікна".

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов'язані з наданням адміністративних послуг фізичним та юридичним особам.

2. Дія цього Закону не поширюється на відносини у сферах здійснення державного нагляду (контролю), дізнання, досудового слідства, оперативно-розшукової діяльності, судочинства, виконавчого провадження, нотаріальних дій, виконання покарань, доступу до публічної інформації, застосування законодавства про захист економічної конкуренції, провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а також надання бюджетними установами фізичним та юридичним особам послуг на платній або безоплатній основі, які не пов'язані зі здійсненням владних повноважень щодо надання адміністративних послуг.

Стаття 3. Законодавство у сфері надання адміністративних послуг

1. Законодавство у сфері надання адміністративних послуг складається з Конституції України, цього та інших законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері надання адміністративних послуг.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені законодавством України про адміністративні послуги, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Державна політика у сфері надання адміністративних послуг

1. Державна політика у сфері надання адміністративних послуг спрямовується на створення доступних та зручних умов отримання адміністративних послуг фізичними і юридичними особами.

2. Державна політика у сфері надання адміністративних послуг базується на принципах:

1) законності;

2) рівності;

3) відкритості;

4) оперативності та своєчасності;

5) доступності інформації про надання адміністративних послуг;

6) захищеності персональних даних;

7) зведення до раціонального мінімуму кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання адміністративних послуг;

8) неупередженості та справедливості;

9) доступності та зручності для фізичних і юридичних осіб.

Стаття 5. Види адміністративних послуг

1. Адміністративними послугами є:

1) видача, переоформлення ліцензій, видача дублікатів ліцензій на зайняття певним видом господарської діяльності, а також анулювання ліцензій за зверненням фізичної або юридичної особи;

2) видача, переоформлення дозволів та інших документів дозвільного характеру, видача дублікатів таких документів, а також анулювання дозволів за зверненням фізичної або юридичної особи;

3) реєстрація фактів, суб'єктів, прав, об'єктів, легалізація актів (документів);

4) акредитація, атестація, сертифікація, нострифікація, верифікація, проставлення апостилю;

5) інші види діяльності, у результаті провадження яких заінтересованим фізичним та юридичним особам, а також об'єктам, що перебувають в їх власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус.

2. Вичерпний перелік адміністративних послуг визначається законом.

Стаття 6. Суб'єкти надання адміністративних послуг

1. Суб'єктами надання адміністративних послуг є адміністративні органи.

2. У передбачених законом випадках органи виконавчої влади, інші державні органи можуть делегувати в установленому Кабінетом Міністрів України порядку повноваження з надання адміністративних послуг бюджетним установам, що належать до сфери їх управління.

Комісії, палати, які відповідно до закону надають адміністративні послуги, та бюджетні установи, яким відповідно до закону делеговано повноваження з надання адміністративних послуг, не можуть делегувати зазначені повноваження іншим бюджетним установам, підприємствам, установам, організаціям, органам,  фізичним особам - підприємцям.

Бюджетні установи з питань здійснення делегованих їм відповідно до закону повноважень з надання адміністративних послуг підконтрольні адміністративним органам, які делегували такі повноваження.

Адміністративний орган, який делегував відповідно до закону повноваження з надання адміністративних послуг, може прийняти рішення про скасування рішення про делегування таких повноважень, а в разі незадовільного здійснення бюджетною установою делегованих їй відповідно до закону повноважень з надання адміністративних послуг зобов'язаний скасувати своє рішення про таке делегування.

3. Прийняття рішення про делегування повноважень з надання адміністративних послуг супроводжується передачею у повному обсязі повноважень, необхідних для надання відповідних адміністративних послуг.

4. Адміністративні органи (крім бюджетних установ, яким відповідно до закону делеговано повноваження з надання адміністративних послуг) не можуть надавати платні господарські послуги.

Стаття 7. Залучення до надання адміністративних послуг суб'єктів господарювання

1. У передбачених законом випадках адміністративні органи можуть залучати до виконання окремих робіт, пов'язаних із наданням адміністративних послуг (проведення перевірок на відповідність, експертиз тощо), суб'єктів господарювання.

Залучення до виконання окремих робіт, пов'язаних із наданням адміністративних послуг, суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до законодавства про державні закупівлі. При цьому вартість виконання таких робіт не може перевищувати ціну, розраховану за 10-відсотковою нормою рентабельності до понесених витрат на їх виконання, визначеною за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

2. Відповідальність за виконання окремих робіт, пов'язаних із наданням адміністративних послуг, покладається на адміністративний орган, який залучив відповідний суб'єкт господарювання до виконання робіт, пов'язаних із наданням адміністративних послуг.

Стаття 8. Інформація про адміністративні послуги

1. Фізичні, юридичні особи мають право на безоплатне отримання інформації про адміністративні послуги та порядок їх надання, що забезпечується шляхом надання фізичним, юридичним особам безоплатного доступу до Реєстру адміністративних послуг, розміщеного на веб-сторінці Урядового порталу, та інформування таких осіб через засоби масової інформації.

2. Адміністративні органи зобов'язані забезпечити:

1) облаштування у місцях прийому фізичних і юридичних осіб в адміністративних органах та центрах надання адміністративних послуг інформаційних стендів із розміщенням на них відповідних зразків документів та інформації в обсязі, достатньому для отримання адміністративної послуги без сторонньої допомоги;

2) створення та функціонування веб-сторінок з розміщенням на них інформації про порядок надання відповідних адміністративних послуг;

3) здійснення посадовими особами адміністративних органів прийому та консультування фізичних і юридичних осіб згідно з графіком, затвердженим керівником відповідного адміністративного органу. Кількість годин прийому фізичних і юридичних осіб має становити не менше 34 годин на тиждень, у тому числі в суботу – не менше 6 годин;

4) опублікування періодично (не рідше одного разу на рік) у засобах масової інформації відомостей про порядок надання адміністративних послуг;

5) надання за зверненнями фізичних, юридичних осіб, що можуть надходити через засоби телекомунікації (телефон, пошта, електронна пошта, інші засоби зв'язку), однаково прийнятні для фізичних, юридичних осіб і адміністративного органу, інформації про порядок надання адміністративних послуг;

6) видання довідково-інформаційних матеріалів про адміністративні послуги, які надаються адміністративним органом, та безоплатне розповсюдження таких матеріалів у приміщеннях адміністративного органу та у центрах надання адміністративних послуг;

7) облаштування скриньки для висловлення зауважень та пропозицій фізичними і юридичними особами щодо якості надання адміністративних послуг, щорічне аналізування таких зауважень і пропозицій та вжиття відповідних заходів.

3. Посадова особа адміністративного органу, уповноважений працівник центру надання адміністративних послуг під час прийому фізичних і  юридичних осіб зобов'язані мати прикріплену до одягу ідентифікаційну картку з найменуванням посади, прізвища, імені та по батькові.

Стаття 9. Стандарт надання адміністративних послуг

1. Стандарт надання адміністративної послуги – документ, який містить вичерпну інформацію про підстави надання адміністративної послуги, перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, порядок та розмір плати за надання такої послуги, строк надання адміністративної послуги, пільги щодо її отримання, вид адміністративного акта, який приймається в результаті надання відповідної адміністративної послуги, підстави відмови у наданні адміністративної послуги, а також про організацію роботи адміністративного органу з надання такої послуги.

Інформація про організацію роботи адміністративного органу з надання адміністративної послуги має містити відомості про номери телефонів, за якими надається інформація про порядок надання адміністративної послуги, місце (адресу), режим роботи адміністративного органу (центру надання адміністративних послуг) і прийому фізичних, юридичних осіб, які звертаються за отриманням адміністративної послуги, а також електронну адресу офіційної веб-сторінки адміністративного органу.

Стандартом надання адміністративної послуги не можуть визначатися права і обов'язки фізичних, юридичних осіб, повноваження адміністративних органів.

Стандарт надання адміністративної послуги розробляється відповідно до методичних рекомендацій з розроблення стандартів адміністративних послуг, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

2. Стандарт надання адміністративної послуги затверджується адміністративним органом, який відповідно до закону надає таку послугу, а в разі, коли адміністративним органом є посадова чи службова особа, – органом, якому вона підпорядковується.

У разі коли адміністративним органом є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра, посадова чи службова особа такого органу або бюджетна установа, що належить до сфери управління такого органу, стандарт надання адміністративної послуги затверджується відповідним міністерством.

У разі коли адміністративним органом є бюджетна установа, що належить до сфери управління адміністративного органу (крім бюджетної установи, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра) та якій відповідно до закону делеговано повноваження з надання адміністративних послуг, стандарт надання адміністративної послуги затверджується адміністративним органом, який делегував повноваження з надання адміністративної послуги.

У разі делегування адміністративним органом, яким є міністерство, повноважень з надання адміністративних послуг своїм територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, стандарт надання адміністративної послуги затверджується таким міністерством.

У разі делегування адміністративним органом, яким є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра, повноважень з надання адміністративних послуг своїм територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, стандарт надання адміністративної послуги затверджується відповідним міністерством.

3.  Акт про затвердження стандарту надання адміністративної послуги підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Стаття 10. Отримання адміністративних послуг

1. Фізична особа має право на отримання адміністративної послуги у відповідному адміністративному органі чи центрі надання адміністративних послуг, незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування такої особи, крім випадків, установлених законом.

Юридична особа  має право на отримання адміністративної послуги у відповідному адміністративному органі чи центрі надання адміністративних послуг за місцезнаходженням такої особи або у випадках, передбачених законом, – за місцем провадження діяльності, знаходження об'єкта.

2. Заява на отримання адміністративної послуги (далі – заява), адміністративний акт чи повідомлення про відмову у наданні адміністративної послуги можуть бути вручені особисто, надіслані поштою або за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку.

3. Вимоги щодо форми заяви визначаються Кабінетом Міністрів України. Форма заяви має бути максимально простою (у вигляді анкети).

4. Перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративних послуг, визначаються законом.

Адміністративному органу чи центру надання адміністративних послуг забороняється вимагати для надання адміністративної послуги документи, не передбачені законом.

У разі коли документи, необхідні для надання адміністративної послуги, перебувають у володінні адміністративного органу, до якого подано заяву, або у володінні інших адміністративних органів, отримання таких документів здійснюється адміністративним органом, центром надання адміністративних послуг, до якого звернулася фізична чи юридична особа за наданням адміністративної послуги, без участі такої особи  (а у разі коли документи містять конфіденційну інформацію, в тому числі персональні дані, – після отримання попередньої згоди відповідно фізичної або юридичної особи).

Бланки заяв, необхідних для надання адміністративної послуги, надаються фізичним і юридичним особам у необхідній кількості безоплатно.

5. Вчинення дій, необхідних для забезпечення надання адміністративної послуги (проведення експертизи, погодження, копіювання, доставка тощо), забезпечується посадовими особами адміністративного органу чи центром надання адміністративних послуг без залучення фізичних і юридичних осіб, які звернулися за наданням адміністративної послуги, та без стягнення з них додаткової плати.

6. Адміністративний орган, центр надання адміністративних послуг забезпечують вільний доступ до своїх приміщень, в яких надаються адміністративні послуги, та надання у повному обсязі необхідної інформації щодо адміністративних послуг, які надаються таким органом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку.

На адміністративний орган, центр надання адміністративних послуг покладається забезпечення доступу до своїх приміщень, в яких надаються адміністративні послуги, осіб з обмеженими фізичними можливостями.

7. Адміністративний орган вживає заходів для функціонування "єдиного вікна" – організаційної форми надання адміністративних послуг, яка передбачає вчинення максимально можливої кількості процедурних дій, необхідних для надання адміністративної послуги адміністратором без залучення фізичних, юридичних осіб, які звернулися за наданням адміністративної послуги (крім адміністративних послуг, для яких спеціальними законами передбачено їх надання за принципом організаційної єдності).

Стаття 11. Строки надання адміністративних послуг

1. Граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом.

У разі коли законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, застосовуються вимоги, передбачені цією статтею.

2. Адміністративний орган надає адміністративну послугу, а центр надання адміністративних послуг забезпечує організацію надання такої послуги у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань фізичної чи юридичної особи, яка звернулася за наданням адміністративної послуги.

3. Граничний строк надання адміністративної послуги не може перевищувати 30 календарних днів із дня прийняття адміністративним органом, центром надання адміністративних послуг заяви про надання адміністративної послуги та необхідних для надання такої послуги документів, передбачених законом, у повному обсязі.

Граничний строк надання адміністративної послуги, визначений абзацом першим цієї частини, може бути продовжений адміністративним органом не більше ніж на п'ятнадцять календарних днів з обгрунтуванням прийнятого рішення, про що фізичні, юридичні особи повідомляються письмово.

4. У разі коли адміністративна послуга надається адміністративним органом, що діє на засадах колегіальності, адміністративний акт або рішення про відмову в наданні адміністративної послуги приймається у строк, визначений абзацом першим частини третьої цієї статті, а у разі неможливості прийняття такого акта або рішення у визначений строк – на першому засіданні (слуханні) після закінчення такого строку.

5. На обгрунтовану письмову вимогу фізичної чи юридичної особи граничний строк надання адміністративної послуги може бути скорочено адміністративним органом.

Стаття 12. Плата за надання адміністративних послуг

1. Адміністративні послуги надаються на безоплатній основі, крім тих, платність яких передбачена законом.

Надання адміністративних послуг у сфері соціального забезпечення громадян здійснюється на безоплатній основі.

2. Розмір плати за надання адміністративної послуги встановлюється, виходячи із собівартості її надання. У передбачених законом випадках розмір плати за надання адміністративної послуги може перевищувати собівартість її надання.

Розмір плати за надання адміністративної послуги та порядок її справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.

3. Оплата адміністративної послуги здійснюється одноразово за весь комплекс робіт, виконаних для надання адміністративної послуги.

4. Пільги з оплати адміністративної послуги встановлюються законом.

Стаття 13. Надання супутніх послуг

1. У приміщенні адміністративного органу, центру надання адміністративних послуг можуть надаватися супутні послуги (виготовлення копій документів, ламінування, фотографування, продаж канцелярських товарів та надання банківських послуг).

2. Супутні послуги надаються суб'єктами господарювання, добір яких здійснюється адміністративним органом чи органом, що утворив центр надання адміністративних послуг, на конкурсній основі за критеріями забезпечення мінімізації матеріальних витрат та витрат часу споживача.

3. Надання платних супутніх послуг адміністративним органом, центром надання адміністративних послуг забороняється.

4. Витрати фізичних і юридичних осіб, пов'язані з наданням супутніх послуг, державою не відшкодовуються.

Стаття 14. Центр надання адміністративних послуг

1. Обласний центр надання адміністративних послуг утворюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації.

Міський центр надання адміністративних послуг утворюється рішенням відповідної міської ради (її виконавчого органу) міста районного (крім міст – районних центрів), обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення.

Міський центр надання адміністративних послуг у містах Києві, Севастополі утворюється розпорядженням голови відповідно Київської, Севастопольської міської державної адміністрації.

Районний, районний у містах Києві, Севастополі центр надання адміністративних послуг утворюється розпорядженням голови відповідно районної, районної у містах Києві, Севастополі державної адміністрації.

2. Положення та регламент роботи центру надання адміністративних послуг затверджуються органом, який прийняв рішення про створення центру, відповідно до примірних положення та регламенту роботи центру надання адміністративних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України.

3. Фізична, юридична особа для отримання адміністративної послуги в центрі надання адміністративних послуг звертається до адміністратора – посадової особи міської ради (її виконавчого органу) міста районного (крім міст – районних центрів), обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення, обласної, районної, районної у містах Києві, Севастополі державної адміністрації, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації (їх структурних підрозділів), яка організовує надання адміністративних послуг.

Адміністратор призначається на посаду та звільняється з посади керівником органу, який прийняв рішення про утворення відповідного центру надання адміністративних послуг.

5. Час роботи центру надання адміністративних послуг становить не менше шести днів на тиждень та десяти годин на день.

6. У містах (районах) із населенням понад 150 тисяч жителів можуть утворюватися територіальні підрозділи центру надання адміністративних послуг.

7. Уповноважені працівники центру надання адміністративних послуг мають право:

1) отримувати в установленому порядку документи, які необхідні для надання адміністративної послуги та можуть бути отримані без участі фізичної, юридичної особи від адміністративних органів, у володінні яких перебувають зазначені документи та інформація (а у разі коли документи містять конфіденційну інформацію, в тому числі персональні дані, – після отримання попередньої згоди фізичної або юридичної особи);

2) погоджувати документи (рішення) в інших адміністративних органах, отримувати їх висновки з метою надання адміністративної послуги без залучення фізичної, юридичної особи, яка звернулася за наданням адміністративної послуги.

Стаття 15. Взаємодія адміністративних органів із центрами надання адміністративних послуг

1. Адміністративні органи взаємодіють із центрами надання адміністративних послуг шляхом:

1) забезпечення доступу центрів надання адміністративних послуг до інформаційних систем адміністративних органів, в яких міститься інформація, необхідна для надання адміністративних послуг, якщо інше не передбачено законом;

2) надання на підставі запитів центрів надання адміністративних послуг інформації, необхідної для виконання покладених на них завдань.

2. Порядок взаємодії адміністративних органів з центрами надання адміністративних послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16. Фінансування діяльності з надання адміністративних послуг

1. Діяльність адміністративних органів та центрів надання адміністративних послуг фінансується з державного і місцевих бюджетів відповідно до бюджетного законодавства.

2. Делегування повноважень із надання адміністративних послуг супроводжується передачею ресурсів, необхідних для їх надання.

3. Кошти, отримані адміністративними органами як плата за надання адміністративних послуг, зараховуються до загального фонду Державного бюджету України і місцевих бюджетів.

Стаття 17. Реєстр адміністративних послуг

1. Реєстр адміністративних послуг  – єдина комп'ютерна база даних про адміністративні послуги, які надаються адміністративними органами (далі – Реєстр).

2. Реєстр формується з метою:

ведення обліку адміністративних послуг;

забезпечення відкритого доступу до інформації про порядок надання адміністративних послуг.

3. Порядок ведення Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Держателем Реєстру є центральний орган виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, який забезпечує його формування і ведення.

4. До Реєстру включається інформація про закон, відповідно до якого надається адміністративна послуга, адміністративний орган, який її надає, розмір плати за адміністративну послугу (у разі надання послуги на платній основі), перелік документів і відповідні форми заяв, необхідних для отримання адміністративної послуги, та форма рішення, яке приймається щодо надання адміністративної послуги.

5. Держатель Реєстру забезпечує постійний безоплатний доступ користувачів до Реєстру через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Стаття 18. Єдиний державний портал адміністративних послуг

1. Надання адміністративних послуг в електронній формі та доступ  фізичних і юридичних осіб до інформації про адміністративні послуги з використанням мережі Інтернет забезпечується Єдиним державним порталом адміністративних послуг.

2. Вимоги до Єдиного державного порталу адміністративних послуг, порядку його функціонування та розміщення на ньому інформації про адміністративні послуги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

3. Єдиний державний портал адміністративних послуг забезпечує:

1) доступ фізичних і юридичних осіб до інформації про адміністративні послуги;

2) доступність для копіювання і заповнення в електронній формі заяв та інших документів, необхідних для отримання адміністративних послуг;

3) можливість подання фізичними і юридичними особами заяви за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку;

4) можливість отримання фізичними і юридичними особами інформації про хід розгляду їх заяв;

5) можливість отримання фізичними і юридичними особами за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку результатів надання адміністративних послуг;

6) можливість здійснення фізичними і юридичними особами оплати за надання адміністративної послуги дистанційно, в електронній формі.

Стаття 19. Відповідальність адміністративних органів та їх посадових осіб

1. Персональну відповідальність за виконання цього Закону несуть керівники адміністративних органів, посадові і службові особи, які уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністратори.

2. За порушення встановленого порядку надання адміністративних послуг винні особи несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

3. Збитки, завдані діями або бездіяльністю посадових осіб адміністративних органів, центрів надання адміністративних послуг, відшкодовуються за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів з подальшою реалізацією адміністративними органами права зворотної вимоги (регрес) до таких посадових осіб щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету, місцевим бюджетам, у встановленому законодавством порядку.

Стаття 20. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.

2. Центри надання адміністративних послуг утворюються у межах граничної чисельності працівників і витрат, визначених на утримання органу, який прийняв рішення про створення центру.

До створення відповідно до цього Закону центрів надання адміністративних послуг надання таких послуг здійснюється через адміністративні органи.

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Бюджетному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50-51, ст.  572):

пункт 45 частини другої статті 29 викласти у такій редакції:

"45) плата за надання адміністративних послуг у частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету";

частину першу статті 69 доповнити пунктом 201 такого змісту:

"201) плата за надання адміністративних послуг у частині, що відповідно до закону зараховується до місцевих бюджетів";

2) статтю 11 "Прикінцеві положення" Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483) доповнити пунктом 21 такого змісту:

"21. Дозвільні центри, утворені відповідно до цього Закону, діють до реорганізації їх у встановленому порядку у центри надання адміністративних послуг, що створюються відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги";

3) у Законі України "Про центральні органи виконавчої влади" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №  38, ст. 385):

частину другу статті 18 доповнити  пунктом 101 такого змісту:

"101) погоджує рішення керівника центрального органу виконавчої влади про делегування відповідно до закону повноважень щодо надання адміністративних послуг";

частину четверту статті 19 доповнити пунктом 181 такого змісту:

"181) приймає за погодженням із відповідним міністром рішення про делегування згідно із законом повноважень щодо надання адміністративних послуг".

4. Кабінету Міністрів України:

1) у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

здійснити необхідні заходи з організації підготовки адміністраторів для забезпечення ефективної роботи центрів надання адміністративних послуг;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;

2) внести у шестимісячний строк із дня опублікування цього Закону до Верховної Ради України проекти законів щодо:

визначення вичерпного переліку адміністративних послуг;

внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно визначення відповідальності за порушення законодавства у сфері надання адміністративних послуг.

Голова

Верховної Ради України

КОРИСНА СТАТТЯ? Поділись з друзями:

Обновлено (22.05.2012 11:28)